Сьогодні важко уявити наше життя без такого предмета меблів, як диван. Його можна поставити у вітальню, спальню, робочий кабінет. На ньому можна сидіти, як на стільці, лежати, як на кушетці та спати, як на ліжку.
Слово «диван» - перського походження, вперше він з'явився на Близькому Сході. У перекладі воно означає "лічильна книга" або "канцелярія", і походить від слова "даввана" - записувати. У той час в арабських канцеляріях вздовж стін як предмети меблів розташовувалися низькі лавки, оббиті м'якою тканиною. Минуло деякий час і слово «диван» закріпилося за м'якими лавками. Потім це слово означало державну Раду, яка ці документи приймала. Поступово «Диванами» почали називати зали для прийомів, у яких біля стін стояли спеціальні піднесення з розсипаними подушками. Згодом і самі ці піднесення стали називатися "диванами", хоч у них і не було ні спинок, ні ніжок, ні каркаса.
У Європі процес появи дивана проходив по-своєму: європейці зробили диван зі звичайної, на кілька людей, лавки для сидіння. Одним із найстаріших типів дивана прийнято вважати кушетку. Це довге, оббите тканиною або шкірою сидіння з регульованим нахилом узголів'я.
Згодом дивани стали набули нових форм, механізмів і функціонального призначення. Тепер ринок м'яких меблів настільки великий, що кожен, навіть найвитонченіший покупець, може знайти для себе саме те, що йому потрібно.